- народжений
- -на, -не, Св.Той, хто появився на світ внаслідок родів.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
народжений
Смотреть что такое "народжений" в других словарях:
народжений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до народити 1), 2). 2) у знач. ім. наро/джений, ного, ч.; наро/джена, ної, ж. Людина, яка тільки що або недавно народилася; дитина. 3) у знач. прикм., для чого, ким. Признач., створений для чого небудь, бути кимось … Український тлумачний словник
народжений — [наро/джеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
народжений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
викидень — дня, ч. 1) Передчасне припинення вагітності; аборт. •• Зви/чний ви/кидень повторний розвиток мимовільного аборту при наступаючих одна за одною вагітностях. 2) Недоношений плід, народжений унаслідок перерваної вагітності … Український тлумачний словник
єдиноутробний — а, е, книжн. Народжений тією ж матір ю; рідний тільки по матері (про дітей). || розм. Який народився від тієї самої матері й від того самого батька; рідний … Український тлумачний словник
народженець — нця, ч., розм. Те саме, що народжений 2) … Український тлумачний словник
незаконнонароджений — а, е, розм. 1) Народжений від батьків, що не перебувають у юридично оформленому шлюбі; позашлюбний. 2) перен. Що виник усупереч існуючим правилам, звичайному порядку … Український тлумачний словник
позашлюбний — а, е. 1) Який існує, відбувається, народжений і т. ін. поза шлюбом. •• Позашлю/бний зв язо/к сексуальні стосунки, в які без примусу вступають люди, що не одружені між собою. 2) Не пов язаний з паруванням … Український тлумачний словник
прижитний — а, е. Народжений поза шлюбом … Український тлумачний словник
приплід — ло/ду, ч. 1) Приріст потомства у тварин, які мають господарче значення. 2) Молодняк, народжений твариною (тваринами); потомство. || Те саме, що виводок … Український тлумачний словник
